Кімберлі Браянт Відкриває Двері для Чорних Дівчат

Кімберлі Браянт любила комп’ютери, коли була малою.

Kimberly Bryant hield van computers toen ze jong was.

Вона щодня старанно навчалася в школі.

Ze studeerde elke dag hard op school.

Математика й природничі науки завжди були її улюбленими предметами.

Wiskunde en natuurwetenschappen waren altijd haar favoriete vakken.

Але на уроках інформатики щось було не так.

Maar er klopte iets niet in haar computerlessen.

Щоранку Кімберлі озиралася класом.

Elke ochtend keek Kimberly rond in het klaslokaal.

Вона всюди бачила лише білих хлопців і чоловіків.

Overal zag ze alleen witte jongens en mannen.

Де були інші дівчата, схожі на неї?

Waar waren de andere meisjes zoals zij?

Роки швидко минули.

Jaren gingen snel voorbij.

Кімберлі успішно стала інженеркою-комп’ютерницею.

Kimberly werd uiteindelijk computerengineer.

Вона працювала у великих технологічних компаніях у центрі міста.

Ze werkte bij grote technologiebedrijven in het centrum.

Та на щоденних нарадах вона все одно почувалася самотньою.

Toch voelde ze zich elke dag alleen tijdens vergaderingen.

Потім у Кімберлі народилася донька на ім’я Кай.

Toen kreeg Kimberly een dochter die Kai heette.

Кай була розумною й цікавилася всім.

Kai was slim en nieuwsgierig naar alles.

Вона постійно ставила багато запитань про комп’ютери.

Ze stelde voortdurend veel vragen over computers.

Одного літа Кай поїхала до комп’ютерного табору.

Eén zomer ging Kai naar een computerkamp.

Там вона навчилася писати комп’ютерний код.

Daar leerde ze computercode schrijven.

Але знову ж таки Кай була єдиною темношкірою дівчиною.

Maar opnieuw was Kai het enige zwarte meisje.

Усі інші учні були білими хлопцями.

Alle andere leerlingen waren witte jongens.

Кай повернулася додому сумна й розгублена.

Kai kwam verdrietig en verward thuis.

«Мамо, чому інші дівчата не схожі на мене?»

"Mam, waarom zien andere meisjes er niet uit als ik?"

— тихо запитала вона.

vroeg ze zachtjes.